Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок | Опис |
|---|---|
| Рожеві крильця | Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці | Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка | Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом!– подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Смотрю я на этого обдолбыша, он ко мне улыбается, и говорит: "Че, ай-да-да, купить хочешь?" А я, вот такой отвечаю ему: "Да, братан, накурить хочется, надоел этот скукотище-то!" Тут он смотрит на меня, и говорит: "Ща покажу, что у меня есть!" Расправил он свое плащик, и оттуда показался пакетик с кодеином. Я аж в шоке был, думал, что я такого не увижу. Но решил не холодеть, взял я этот пакетик, отдал ему пару сотен, и пошел оттуда, довольный как слон. Все легкая и чистая. Ну вот, ай-да-да, я купил свой первый кодеин! Теперь начнется наша история с весельем и кайфом, а? А теперь про бег по лужам. Братва, ты знаешь, как это круто - ощущать себя ребенком, пока ты наркоту колешь, ай-да-да. Бежишь ты, улавливаешь запах дождя и весны, и не замечаешь своих наркоманских проблем. Я взял свой закладку, закурил и пошел по улицам этого района. Летним дождем он меня окатывал, а я наслаждался каждой пушистой каплей, обнимал меня этот запах свежести, ай-да-да. Ах, эти наркотические галлюцинации, как я их люблю! Бегаю я, босиком промокая насквозь, и все вижу в красках и оттенках. Как прекрасно это - ощущать детство в себе, независимо от того, сколько тебе лет. Убираюсь я в парк, сажусь на скамейку и смотрю на мир. Я вижу деревья, всколыхнутые дождем, и качаются они, как в танце, ай-да-да. Я вижу детей, играющих под дождевыми струями, и смех их наполняет сердце радостью. Мне хочется присоединиться, бегать вместе с ними, но я знаю, что мое место среди наркоманов, ай-да-да. Вот так, братва, я бегал по лужам, обдолбанный и счастливый. Я возвращался в детство, когда все было легко и прекрасно. Все было бы хорошо, если бы не эти легаши, которые решили меня достать. Они знали, что я уносился отсель, и решили провернуть облаву на нас, наркоманов. Куча полицейских разом ворвалась в нашу квартиру, и вся идиллия рухнула, ай-да-да. Пришли они с этими своими запавшими глазищами, и почти разорвали наши святыни на чистое место. Все закончилось, и я вновь оказался в реальности, где наркота - это проблема, а не опиум для народа. Вот так, ребята, закончилась моя история о кодеине и беге по лужам. Как жаль, что все хорошее имеет свой конец, ай-да-да. Но я не жалею о том, что пережил, ведь это было круто, это был мой кайф, моя маленькая марихуанка.
Feedback
Ветка